Священство — за християнським вченням, це повноваження і сила, які Бог надає чоловікам і які необхідні для виконання спасительних обрядів Євангелія.

У Православній Церкві існують три міри священства: нижча — диякон, потім — пресвітер (священик, ієрей) і єпископ (архієрей). При посвяченні в диякон, ставленик (тобто приймаючий сан) отримує благодать лише служити (тобто допомагати) при здійсненні таїнств. А при посвяченні в єпископ (архієрея), ставленик отримує благодать не лише здійснювати всі таїнства, але і присвячувати інших для здійснення таїнств.

Перед висвячуванням в диякона ставленик проходить сповідь перед єпархіальним духівником за все своє життя. Після цієї сповіді духівник говорить архієреєві, гідний ставленик чи ні прийняти священний сан.

Висвячування диякона і ієрея може здійснювати лише архієрей. Це таїнство здійснюється під час літургії. Ставленик тричі обводиться довкола престолу, стає перед престолом на коліна і кладе на нього свою голову, на яку архієрей покладає омофор і свої руки, що означає покладання рук Христа, читає особливу молитву. Єпископ молиться про обрання людини священиком при присутності Господа.

Потім архієрей вручає рукопокладеному необхідні для його служіння атрибути і проголошує «Аксиос!» (грец. гідний), на що священики, хор і всі присутні теж відповідають триразовим «Аксиос!». Цим вигуком церковні збори і община свідчать про свою згоду на висвячування гідного ставленика.

Прийнявши сан, рукопокладений переймає на себе обов'язок служити Богові і людям, як служив сам Господь Ісус Христос в своєму земному житті і апостоли. Рукопокладений пресвітер може здійснювати таїнства хрещення і миропомазання, від імені Господа прощати гріхи грішникам, що розкаялися, здійснювати святу євхаристію, а також здійснювати таїнства браку і соборування.

Висвячування в сан єпископа в сучасній практиці православної церкви здійснюється декількома єпископами (собором єпископів). Воно здійснюється за Літургією після Малого входу, перед читанням Апостола. При висвячуванні в єпископа на главу новопоставленого єпископа покладається розкрите Євангеліє. Цю Євангеліє тримають в своїх руках всі архієреї, що служать. Цим символізується той факт, що єпископ ставиться самим Господом, а архієреї, що служать, — лише виконавці Його волі.

Таєнство Священства установив Сам Господь наш Ісус Христос, коли Він під час Свойого життя на землі вибрав та приготував до служення дванадцять Апостолів, які потім поставили своїх наступників, щоб вони продовжували їх працю. 

"Дана Мені всяка влада на Небі й на Землі. Тож, ідіть, і навчайте всі народи, хрестячи їх у ім"я Отця, і Сина, і Святого Духа" (Мтв. 28. 18-19).