Відомо, як важливим чинником у житті Православної Церкви являється церковний хор. Згадаймо, хоч би славну хорову традицію наших монастирів, духовних семінарій, з їх величними хорами. В церкві неможлива відправа урочистих Богослужень без участі хору і також його людської душі, підмінити органами, чи іншими музичними інструментоами. 

Мало хто з сьогодніших парафіян знайомий з довголітньою історією початку та дальших етапів розвитку сьогоднішого нашого церковного хору "Боян". Початки сягають 1916 року, коли в Чикаго було засновано УПЦ св. Трійці по вулиці ERIE, тоді ж і постав церковний хор під назвою "Бандурист". В 1929 р. він обєднався з хором ім. Котляревського, українських канадців замешкалих у Чикаго і створили хор під назвою "Боян".

​

В 1945 р. парафія св. Трійці придбала нове приміщення по вулицях OAKLEY i CORTEZ. Одночасно ця парафія переіменувала себе на св. Володимира; тепер катедральна парафія Князя Володимира. Були спроби переіменувати хор "Боян" ще при св. Трійці, але члени хору відкинули цю пропозицію, і хор до сьогодні, тобто понад 90 років носить ту саму назву. 

В роках 1946-1961 хор нараховував від 40 до 60 хористів.

В 1977 р. відбулося пересилання "Голосом Америки" Великоднього Богослужіння з собору на Ураїну.
Хор виступав в Чикаго на телебаченні, в сербській церкві у MILWAKEE, у греків на День Православ"я і так далі. А також влаштовував "Вечорниці".

Першим диригентом хору був В. Новосад. Після того провадили Н. Гриневецька, Є. Королишин, С. Чуба, А. Юрченко, Н. Панасюк, І. Савчук, проф. І. Трухлий, М. Желихівський, д-р В. Трухлий, М. Діліндорф та о. С. Позняк. За останні 25 років головами хору були: М. Филипович, В. Зарицький, І Іващенко.

На сьогодніший час хор нараховує біля 30 хористів. Нажаль відчувається брак поповнення новими силами з молоді, бо давні хористи вже не допомагають, а заступити їх немає кому. Хор потребує значного вкладу праці диригента і співпраці хористів. Крім того треба гарно, молитовно співати, що можна осягнути лише красою мистецького виконання.