Українська Православна Церква в США перебуває в юрисдикції Вселенського Патріархату Константинополя. Церква складається із трьох єпархій.

 
Предстоятель УПЦ в США (і УАПЦ в діаспорі) митрополит Константин він же керуючий центральною єпархією. 
Східна єпархія з осідком у Нью-Йорку обіймає територію північних приатлантичних штатів країни. Єпархію очолює архієпископ Антоній, глава Консисторії, керівного органу УПЦ в США, розташованого у славнозвісному центрі українського православ'я в Саут-Баунд-Брук (Нью-Джерсі).

Західну єпархію з осідком у Чикаго очолює єпископ Даниїл .

​

Історія українського Православ'я в діаспорі більш широко розгортається у ХХ столітті. І хоча ХІХ століття, протягом якого фактично й почалась еміграція українців за кордон, насамперед у північну Америку, вже доносить до нас деякі факти стосовно організації церковного життя в українській діаспорі, ці факти є малозначущими і ніякої загальної картини нам не дають.

Чим було українське Православ'я на початку ХХ століття? В цей час воно було складовою частиною Російської Православної Церкви, котра переживала останні роки синодального устрою. Вже відчутна була ідея повернення до життя патріархального церковного устрою, насамперед за це виступав владика Антоній (Храповицький) - постать дуже значна в історії Російської Церкви. Він протягом тривалого часу був єпископом Житомирським та Волинським, потім - архиєпископом та митрополитом Харківським, а згодом - митрополитом Київським і Галицьким. Цей титул - митрополита Київського і Галицького - Антоній (Храповицький) носив до кінця свого життя, вже й після своєї еміграції до Сербії, де знайшло притулок російське духовенство з Росії після революції 1917 р. та встановлення там атеїстичного більшовицького режиму. Митрополит Антоній (Храповицький) відійшов у вічність як першоєрарх Російської Зарубіжної Православної Церкви, котра довгий час перебувала в канонічній ізоляції. Та повернімось до України. 

Отож, активні виступи та проповіді владики Антонія (Храповицького), який мав непересічний дар переконувати оточуючих у своїй правоті, невідворотно наближали момент відновлення патріархального устрою РПЦ. Що це несло для українського Православ'я? В першу чергу - оскільки поставлення всеросійського Патріарха вимагало зібрання загального церковного собору, то цей собор мусив би розглянути й питання про статус Православ'я в Україні. Врешті, так і сталося - новообраний Патріарх Тихон (Беллавін), беручи участь в роботі Всеросійського церковного собору 1917 - 1918 років вже в якості Предстоятеля РПЦ, змушений був реагувати на події церковного життя в Україні. 

​

​

​

​

​

​

​